Якщо під час або за наслідками розгляду Вашої справи в суді, суд ухвалив рішення, а Ви з ним не погоджуєтеся, у Вас є право оскаржити це рішення спочатку в апеляційному, а потім, за потреби, у касаційному порядку до суду вищого рівня.
Якщо ж під час візиту до суду Ви зіштовхнулися з неналежною поведінкою судді або працівника апарату суду, Ви можете поскаржитися на таку поведінку. Адже суддя та працівник суду мають відповідати не лише високим професійним, але й моральним якостям.
Запам’ятайте, що інших способів добитися перегляду судових рішень, ніж ті, що встановлені процесуальним законом, немає. Якщо Вас не влаштовує судове рішення, немає сенсу писати в усі державні органи, Президенту, Верховній Раді, Кабінету Міністрів, бо ці органи не мають жодних повноважень щодо перегляду судових рішень.
Скасування або зміна судового рішення судом вищої інстанції не є підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, якщо при цьому не було допущено навмисного порушення закону чи несумлінності, що потягли за собою істотні наслідки.
Як оскаржити неналежну поведінку судді
|
Відповідно до Закону України «Про Вищу раду правосуддя» від 21.12.2016 року № 1798-VІІІ, дисциплінарне провадження розпочинається за скаргою щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарна скарга), поданою відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів", або за ініціативою Дисциплінарної палати чи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у випадках, визначених законом. Дисциплінарні провадження щодо суддів здійснюють Дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя. Дисциплінарне провадження включає: 1) попереднє вивчення та перевірку дисциплінарної скарги; 2) відкриття дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної скарги та ухвалення рішення про притягнення або відмову в притягненні судді до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне провадження здійснюється у розумний строк. Строки здійснення дисциплінарного провадження визначаються цим Законом та регламентом Вищої ради правосуддя. |
|
|
Підстави дисциплінарної відповідальності судді згідно з положеннями статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» |
|
|
1. Суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з таких підстав: 1) умисне або внаслідок недбалості: а) незаконна відмова в доступі до правосуддя (у тому числі незаконна відмова в розгляді по суті позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги тощо) або інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило учасниками судового процесу реалізацію наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків або призвело до порушення правил щодо юрисдикції або складу суду; б) незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору; в) порушення засад гласності і відкритості судового процесу; г) порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; ґ) незабезпечення обвинуваченому права на захист, перешкоджання реалізації прав інших учасників судового процесу; д) порушення правил щодо відводу (самовідводу); 2) безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень; 3) допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу; 4) умисне або у зв’язку з очевидною недбалістю допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод; 5) розголошення суддею таємниці, що охороняється законом, у тому числі таємниці нарадчої кімнати, або інформації, що стала відомою судді під час розгляду справи у закритому судовому засіданні; 6) неповідомлення суддею Вищої ради правосуддя та Генерального прокурора про випадок втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя, у тому числі про звернення до нього учасників судового процесу чи інших осіб, включаючи осіб, уповноважених на виконання функцій держави, з приводу конкретних справ, що перебувають у провадженні судді, якщо таке звернення здійснено в інший, ніж передбачено процесуальним законодавством, спосіб упродовж п’яти днів після того, як йому стало відомо про такий випадок; 7) неповідомлення або несвоєчасне повідомлення Ради суддів України про реальний чи потенційний конфлікт інтересів судді (крім випадків, коли конфлікт інтересів врегульовується в порядку, визначеному процесуальним законом); 8) втручання у процес здійснення правосуддя іншими суддями; 9) неподання або несвоєчасне подання для оприлюднення декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в порядку, встановленому законодавством у сфері запобігання корупції; 10) зазначення в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, завідомо неправдивих відомостей або умисне незазначення відомостей, визначених законодавством; 11) використання статусу судді з метою незаконного отримання ним або третіми особами матеріальних благ або іншої вигоди, якщо таке правопорушення не містить складу злочину або кримінального проступку; 12) допущення суддею недоброчесної поведінки, у тому числі здійснення суддею або членами його сім’ї витрат, що перевищують доходи такого судді та доходи членів його сім’ї; встановлення невідповідності рівня життя судді задекларованим доходам; непідтвердження суддею законності джерела походження майна; 13) ненадання інформації або надання завідомо недостовірної інформації на законну вимогу члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та/або члена Вищої ради правосуддя; 14) непроходження курсу підвищення кваліфікації в Національній школі суддів України відповідно до направлення, визначеного органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, або непроходження подальшого кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді, або непідтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за результатами цього кваліфікаційного оцінювання; 15) визнання судді винним у вчиненні корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією, у випадках, установлених законом; 16) неподання або несвоєчасне подання декларації родинних зв’язків суддею в порядку, визначеному цим Законом; 17) подання у декларації родинних зв’язків судді завідомо недостовірних (у тому числі неповних) відомостей; 18) неподання або несвоєчасне подання декларації доброчесності суддею в порядку, визначеному цим Законом; 19) декларування завідомо недостовірних (у тому числі неповних) тверджень у декларації доброчесності судді. 2. Скасування або зміна судового рішення не має наслідком дисциплінарну відповідальність судді, який брав участь у його ухваленні, крім випадків, коли скасоване або змінене рішення ухвалено внаслідок умисного порушення норм права чи неналежного ставлення до службових обов’язків. |
|
|
Відповідно до частини третьої статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» скарга (заява) щодо поведінки судді, яка може мати наслідком дисциплінарну відповідальність судді, подається у письмовій формі та повинна містити такі відомості: |
|
|
1) прізвище, ім’я, по батькові (найменування) скаржника, його місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв’язку; 2) прізвище, ім’я, по батькові та посада судді (суддів), щодо якого (яких) подано скаргу; 3) конкретні відомості про наявність у поведінці судді ознак дисциплінарного проступку, який відповідно до частини першої статті 106 цього Закону може бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді; 4) посилання на фактичні дані (свідчення, докази), що підтверджують зазначені скаржником відомості. Дисциплінарна скарга підписується скаржником із зазначенням дати її підписання. |
Пам’ятайте! Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою впливу на безсторонність суду забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Як оскаржити неналежну поведінку працівника суду
Організаційне забезпечення роботи суду здійснює його апарат, який очолює керівник апарату. Контроль за ефективністю діяльності апарату суду здійснює голова суду.
Керівник апарату суду несе персональну відповідальність за належне організаційне забезпечення суду, суддів та судового процесу, а також функціонування автоматизованої системи документообігу.
Керівник апарату розподіляє обов'язки між працівниками апарату суду і забезпечує дотримання трудової дисципліни.
Якщо під час візиту до суду Ви зіштовхнулися з неналежною поведінкою працівника апарату суду, Ви можете оскаржити таку поведінку. Адже працівник суду має відповідати не лише високим професійним, але й моральним якостям.
Неналежна поведінка працівника апарату суду, наприклад, може полягати у зневажливому ставленні до відвідувачів суду, перебуванні на робочому місці у стані сп’яніння, відсутності на робочому місці без поважних на те причин, тощо.
2. Як оскаржити неналежну поведінку працівника суду?
Зі скаргою (заявою) щодо неналежної поведінки працівника апарату суду Ви можете звернутися до керівника апарату, а якщо таким працівником є сам керівник апарату чи його заступник, – то до голови суду. Таку скаргу (заяву) слід викласти у письмовій формі та надіслати на адресу суду поштою, або передати її працівнику апарату суду, відповідальному за приймання судових справ і кореспонденції (копію скарги зі штампом суду та реєстраційним номером бажано залишити у себе). Після реєстрації скарги (заяви) її передадуть керівнику апарату суду або голові суду, який зобов’язаний розглянути скаргу (заяву) і письмово повідомити Вас про результати перевірки і суть прийнятого рішення.
Скаргу (заяву) також можна заявити усно під час особистого прийому головою суду згідно з графіком приймання, який існує у кожному суді і міститься на дошці оголошень суду. Зверніть увагу, що найчастіше для того, щоб потрапити на приймання, потрібно заздалегідь записатися, повідомивши суть питання, яке Ви плануєте обговорити.
Скаргу (заяву) щодо неналежної поведінки керівника апарату місцевого суду чи його заступника також можна подати до територіального управління Державної судової адміністрації України.
Якщо Вам відомо про вчинення працівником апарату злочину, передбаченого Кримінальним кодексом України, наприклад, вимагання хабара, зверніться з відповідним повідомленням або заявою про злочин до органів внутрішніх справ (поліції) або в прокуратуру. Про результати розгляду та перевірки Вашої заяви Вам мають повідомити письмово.
3. Які вимоги до скарги (заяви) щодо поведінки працівника суду?
Особа, яка потерпіла від протиправної поведінки працівника апарату суду, подає скаргу, а особа, якій відомо про таку поведінку, подає заяву.
Незалежно від того, кому адресується скарга (заява) щодо поведінки працівника суду, вона має містити такі реквізити:
1) найменування органу чи посадової особи, якому (якій) адресується скарга;
2) прізвище, ім'я, по-батькові скаржника, адреса місця проживання, номер телефону, адреса електронної пошти (якщо є);
3) назва документа (скарга на поведінку судді / працівника апарату суду або заява про це);
4) інформація про те, у чому саме полягають неналежні дії працівника суду з посиланням на докази, на підтвердження викладених обставин;
5) вимоги, які висуваються у зв’язку з неналежною поведінкою працівника суду;
6) перелік доданих матеріалів;
7) підпис скаржника (заявника) із зазначенням дати.
Якщо скаргу (заяву) подає від імені особи її представник, то повноваження представника мають бути підтверджені відповідним документом, зокрема довіреністю (потрібно додати до скарги чи заяви). Також до скарги (заяви) потрібно додати докази, якими Ви обґрунтовуєте свої твердження, якщо вони у Вас є.
Скаргу (заяву) слід надіслати поштою на адресу органу, якому вона подається, або особисто передати до відповідного органу.
Якщо Вам відомо про вчинення працівником апарату злочину, передбаченого Кримінальним кодексом України, наприклад, вимагання хабара, зверніться з відповідним повідомленням або заявою про злочин до органів внутрішніх справ (міліції), в прокуратуру або Служби безпеки України. Про результати розгляду та перевірки Вашої заяви Вам мають повідомити письмово.
_03_03.png)
