(стаття 64 Закону України "Про вибори народних депутатів України")
1. ВИБОРЧІ ПРАВА ГРОМАДЯН ТА СПОСОБИ
ЇХ ЗДІЙСНЕННЯ І ЗАХИСТУ
Відповідно до статті 38 Конституції України громадяни України мають право вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Конституцією України та Законом України "Про вибори народних депутатів України" визначено, що право голосу на виборах народних депутатів України (далі по тексту – депутатів) мають громадяни України, яким на день голосування виповнилося вісімнадцять років. Не має права голосу громадянин, визнаний судом недієздатним.
Громадяни України, які мають право голосу, є виборцями. Підставою реалізації виборцем свого права голосу на виборах є його включення до списку виборців на виборчій дільниці.
Громадяни України, які мають право голосу, можуть брати участь у роботі виборчих комісій як їх члени; проводити передвиборну агітацію; вести спостереження за ходом виборчого процесу; бути довіреною особою або набувати статусу іншого учасника виборчого процесу тощо у порядку, визначеному Законом України "Про вибори народних депутатів України" та іншими законами України.
На виборах депутатів кожний виборець має в одномандатному та загальнодержавному округах по одному голосу. Виборець може використати право голосу тільки на одній виборчій дільниці, де він включений до списку виборців. Громадяни України обирають депутатів безпосередньо шляхом голосування за кандидатів у депутати, включених до виборчого списку партії, та за кандидатів у депутати в одномандатних округах.
Участь громадян України у виборах депутатів є добровільною. Громадянам України забезпечуються умови для вільного формування своєї волі та її вільного виявлення при голосуванні. Голосування на виборах депутатів є таємним. Кожний виборець голосує на виборах особисто.
Громадянин України, який на день виборів досяг двадцяти одного року, має право голосу і проживає в Україні протягом останніх п'яти років, може бути обраний депутатом.
Право висування кандидатів у депутати належить громадянам України, які мають право голосу. Це право реалізується ними через партії або шляхом самовисування відповідно до Закону України "Про вибори народних депутатів України".
Не може бути висунутий кандидатом й обраний депутатом громадянин, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку.
Будь-які прямі чи непрямі привілеї або обмеження виборчих прав громадян України за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками забороняються.
Забороняється застосування насильства, погроз, обману, підкупу чи будь-яких інших дій, що перешкоджають вільному формуванню та вільному виявленню волі виборця, а також контроль за волевиявленням виборців під час голосування.
З метою захисту своїх виборчих прав громадяни можуть звертатися до виборчих комісій – відповідно до положень Закону України "Про вибори народних депутатів України", до суду – в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, до правоохоронних органів – у випадках, коли законодавством передбачена адміністративна або кримінальна відповідальність за порушення виборчих прав громадян.
2. МОЖЛИВІСТЬ ТА ПРОЦЕДУРИ ПЕРЕВІРКИ ВКЛЮЧЕННЯ СЕБЕ ТА ІНШИХ ВИБОРЦІВ ДО ДЕРЖАВНОГО РЕЄСТРУ ВИБОРЦІВ
І СПИСКІВ ВИБОРЦІВ НА ВИБОРЧИХ ДІЛЬНИЦЯХ
2.1. Можливість включення себе та інших виборців до Державного реєстру виборців.
Кожен виборець має право звертатися в порядку, встановленому Законом України "Про Державний реєстр виборців", до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру себе чи інших осіб (пункт 5 частини першої статті 10 Закону України "Про Державний реєстр виборців").
Порядок звернення особи за власною ініціативою до органу ведення Реєстру щодо включення до Реєстру встановлено статтею 19 Закону України "Про Державний реєстр виборців", згідно з якою особа, яка набула права голосу, або особа, яка має право голосу, однак виявила, що вона не включена до Реєстру, може за власною ініціативою звернутися до органу ведення Реєстру за місцем свого проживання на території України щодо свого включення до Реєстру.
Така особа подає органу ведення Реєстру письмову заяву за формою, встановленою Центральною виборчою комісією, і пред’являє документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство виборця, – паспорт громадянина України або тимчасове посвідчення громадянина України (якщо особа нещодавно набула громадянства України), копія якого додається до заяви. Відомості про постійну нездатність виборця пересуватися самостійно зазначаються у заяві, яка подається разом з документом, що підтверджує відповідний факт. Особі, яка є військовослужбовцем строкової служби, для подання такої заяви надається відпустка на строк, достатній для звернення до органу ведення Реєстру.
Особа, яка набула права голосу і проживає чи на час набуття права голосу перебуває за межами України, може звернутися щодо свого включення до Реєстру до закордонної дипломатичної установи України за місцем свого проживання чи перебування із заявою за формою, встановленою Центральною виборчою комісією. До заяви додається копія пред’явленого документа, що посвідчує особу і підтверджує громадянство виборця, – паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт, службовий паспорт або тимчасове посвідчення громадянина України (якщо особа недавно набула громадянства України). Керівник закордонної дипломатичної установи України невідкладно передає заяву органу ведення Реєстру в Міністерстві закордонних справ України.
Форми заяв осіб щодо включення до Реєстру встановлено постановою Центральної виборчої комісії від 15 жовтня 2010 року № 415.
2.2. Процедури перевірки включення себе та інших виборців до Державного реєстру виборців.
Кожен виборець має право отримувати інформацію про своє включення (невключення) чи включення (невключення) інших осіб до Реєстру (пункт 2 частини першої статті 10 Закону України "Про Державний реєстр виборців").
Згідно зі статтею 21 Закону України "Про Державний реєстр виборців" виборець може особисто звернутися з письмовим запитом до органу ведення Реєстру за своєю виборчою адресою щодо змісту його персональних даних у Реєстрі, пред’явивши паспорт громадянина України або тимчасове посвідчення громадянина України (якщо особа недавно набула громадянства України). Виборець, постійно не здатний пересуватися самостійно, може уповноважити на таке звернення іншу особу.
Виборець, який проживає або перебуває за межами України, може особисто подати такий запит до закордонної дипломатичної установи України за місцем проживання чи перебування, пред’явивши при цьому паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт, службовий паспорт або тимчасове посвідчення громадянина України (якщо особа недавно набула громадянства України). Закордонна дипломатична установа України невідкладно передає запит органу ведення Реєстру в Міністерстві закордонних справ України.
У порядку здійснення публічного контролю за діяльністю Реєстру кожен виборець може звернутися до відповідного органу ведення Реєстру, зазначивши свої ідентифікаційні персональні дані та виборчу адресу, з письмовим запитом щодо надання інформації стосовно персональних даних, передбачених частиною першою статті 6 Закону України "Про Державний реєстр виборців", усіх осіб, які внесені до Реєстру за його власною виборчою адресою (крім виборчих адрес, визначених частинами третьою – п’ятою статті 8 вказаного Закону).
2.3. Можливість та процедури перевірки включення себе та інших виборців до списку виборців на звичайній виборчій дільниці.
Порядок ознайомлення виборців із попереднім списком виборців на звичайній виборчій дільниці та усунення неправильностей у списку виборців встановлено статтею 40 Закону України "Про вибори народних депутатів України".
Дільнична виборча комісія звичайної виборчої дільниці наступного дня після отримання попереднього списку виборців надає його для загального ознайомлення у приміщенні дільничної виборчої комісії.
Виборець має право ознайомитися із попереднім списком виборців у приміщенні дільничної виборчої комісії та перевірити правильність внесених до нього відомостей.
Виборець може звернутися до дільничної виборчої комісії або безпосередньо до органу ведення Реєстру із заявою про уточнення попереднього списку виборців, у тому числі про включення або виключення зі списку себе особисто або інших осіб, а також щодо наявності або відсутності відміток про постійну нездатність виборця самостійно пересуватися.
Виборець особисто подає заяву до дільничної виборчої комісії або безпосередньо до органу ведення Реєстру щодо зазначених обставин. У разі якщо виборець за станом здоров’я не може особисто подати заяву, дільнична виборча комісія за зверненням такого виборця зобов’язана забезпечити прийняття заяви у такого виборця в інший спосіб.
До заяви додаються документи (копії документів), які підтверджують зазначені в ній відомості.
Заява про уточнення попереднього списку виборців може бути подана не пізніш як за п’ять днів до дня голосування. Заява, подана після зазначеного строку, не розглядається.
Адміністративний позов про уточнення списку виборців може бути подано до суду в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.
Рішення суду про внесення змін до попереднього списку виборців не пізніш як за п’ять днів до дня голосування подається виборцем до відповідного органу ведення Реєстру або до відповідної дільничної виборчої комісії для негайного направлення до такого органу, а пізніше цього строку – до дільничної виборчої комісії.
2.4. Можливість та процедури перевірки включення себе та інших виборців до списку виборців на спеціальній виборчій дільниці.
Відповідно до статті 43 Закону України "Про вибори народних депутатів України" дільнична виборча комісія спеціальної виборчої дільниці наступного дня після складення списку виборців надає один його примірник для загального ознайомлення у приміщенні дільничної виборчої комісії.
Виборець має право звернутися із заявою про уточнення списку виборців до дільничної виборчої комісії спеціальної виборчої дільниці або безпосередньо до суду, в тому числі про включення або виключення зі списку себе особисто або інших осіб, а також щодо наявності або відсутності відміток про постійну нездатність виборця самостійно пересуватися.
Виборець особисто подає заяву до дільничної виборчої комісії спеціальної виборчої дільниці.
Заява про уточнення списку виборців може бути подана до відповідної дільничної виборчої комісії не пізніш як за три дні до дня голосування. Заява, подана до виборчої комісії після зазначених строків, залишається без розгляду.
Адміністративний позов про уточнення списку виборців може бути поданий до суду у порядку і строки, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України.
2.5. Можливість та процедури перевірки включення себе та інших виборців до списку виборців на закордонній виборчій дільниці.
Порядок уточнення списків виборців на закордонних виборчих дільницях визначено статтею 44 Закону України "Про вибори народних депутатів України".
Так, дільнична виборча комісія закордонної виборчої дільниці наступного дня після отримання попереднього списку виборців надає його для загального ознайомлення у приміщенні дільничної виборчої комісії.
Виборець має право ознайомитися із попереднім списком виборців у приміщенні дільничної виборчої комісії та перевірити правильність внесених до нього відомостей.
Виборець особисто може подати заяву щодо неправильностей у попередньому списку виборців на закордонній виборчій дільниці, до якої додаються необхідні документи (копії документів), до відповідної дільничної виборчої комісії не пізніш як за п’ять днів до дня голосування.
Виборець, який проживає чи перебуває в Україні та перебуватиме в день голосування за її межами, не пізніш як за п’ять днів до дня голосування може звернутися з мотивованою заявою про тимчасову зміну місця його голосування без зміни виборчої адреси до органу ведення Реєстру за своєю виборчою адресою або до органу ведення Реєстру в Міністерстві закордонних справ України.
3. МОЖЛИВІСТЬ ТА ПОРЯДОК ЗМІНИ ВИБОРЦЮ
МІСЦЯ ГОЛОСУВАННЯ (ВИБОРЧОЇ ДІЛЬНИЦІ) БЕЗ ЗМІНИ ВИБОРЧОЇ АДРЕСИ
Відповідно до частини третьої статті 7 Закону України "Про Державний реєстр виборців" за мотивованим зверненням виборця, який має право голосу на відповідних виборах, орган ведення Реєстру може тимчасово (на період їх проведення) змінити виборцю місце голосування (виборчу дільницю) без зміни його виборчої адреси. Таке звернення подається до органу ведення Реєстру за місцезнаходженням зазначеної виборцем виборчої дільниці або за виборчою адресою не пізніше ніж за п’ять днів до дня голосування на відповідних виборах.
Тимчасова зміна місця голосування виборця (виборчої дільниці) підтверджується посвідченням за формою, встановленою Центральною виборчою комісією, яке видається виборцю.
Примірний зразок заяви про тимчасову зміну місця голосування виборця встановлено постановою Центральної виборчої комісії від 1 квітня 2011 року № 57 "Про забезпечення тимчасової зміни місця голосування виборця без зміни його виборчої адреси".
5. ПІДСТАВИ ТА ПРОЦЕДУРИ ОТРИМАННЯ МОЖЛИВОСТІ ГОЛОСУВАТИ ЗА МІСЦЕМ ПЕРЕБУВАННЯ
Статтею 86 Закону України "Про вибори народних депутатів України" визначається порядок організації голосування виборців за місцем перебування.
Так, дільнична виборча комісія надає можливість голосувати за місцем перебування виборцю, який внесений до списку виборців на виборчій дільниці, але за віком, у зв’язку з інвалідністю чи за станом здоров’я не здатний пересуватися самостійно.
Для організації голосування виборців, не здатних пересуватися самостійно, за їх місцем перебування дільнична виборча комісія в останній день перед днем голосування(до 27 жовтня 2012 року включно) на своєму засіданні виготовляє витяг із списку виборців за формою, встановленою Центральною виборчою комісією.
До витягу із списку виборців включаються:
1) без рішення комісії – виборець, постійно не здатний самостійно пересуватися, щодо якого у списку виборців зазначена відповідна відмітка, якщо такий виборець до 12 години останньої суботи перед днем голосування (до 12 години 27 жовтня 2012 року включно) письмово або особисто не повідомив відповідну дільничну виборчу комісію про бажання проголосувати у приміщенні для голосування;
2) за рішенням дільничної виборчої комісії – виборець, який тимчасово не здатний самостійно пересуватися, на підставі його заяви та довідки медичної установи про стан його здоров’я.
Виборець, який тимчасово не здатний пересуватися самостійно, поштою або через інших осіб зобов’язаний подати дільничній виборчій комісії не пізніше 20 години останньої п’ятниці перед днем голосування (до 20 години 26 жовтня 2012 року включно):
– власноручно написану заяву з проханням забезпечити йому голосування за місцем його перебування із зазначенням місця перебування виборця;
– довідку медичної установи про стан здоров’я виборця.
На спеціальних виборчих дільницях, утворених у стаціонарних лікувальних закладах, голосування за місцем перебування виборця проводиться на підставі власноручно написаної заяви виборця з проханням забезпечити йому голосування за місцем його перебування у зв’язку з необхідністю дотримання постільного режиму.
Витяг невідкладно після його складання надається для загального ознайомлення у приміщенні дільничної виборчої комісії.
На закордонних виборчих дільницях законодавством України не передбачена можливість виборців голосувати за місцем перебування.
6. ПОРЯДОК ГОЛОСУВАННЯ НА ВИБОРАХ НАРОДНИХ ДЕПУТАТІВ УКРАЇНИ
1. Голосування проводиться 28 жовтня 2012 року з 8 до 20 години без перерви. На закордонних виборчих дільницях голосування проводиться за місцевим часом країни, де утворені ці дільниці.
2. Для отримання виборчих бюлетенів з виборів народних депутатів України (далі – виборчий бюлетень) для голосування в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі та (або) одномандатному виборчому окрузі члену дільничної виборчої комісії надається один із зазначених нижче документів, який підтверджує особу та громадянство України:
на звичайній та спеціальній виборчій дільниці:
1) паспорт громадянина України;
2) тимчасове посвідчення громадянина України (для осіб, недавно прийнятих до громадянства України);
3) військовий квиток (виключно для військовослужбовців строкової служби);
на закордонній виборчій дільниці, а також на спеціальній виборчій дільниці, утвореній на судні, що перебуває у плаванні під Державним Прапором України, та на полярній станції України:
1) паспорт громадянина України для виїзду за кордон;
2) дипломатичний паспорт;
3) службовий паспорт;
4) паспорт громадянина України (на закордонних виборчих дільницях, утворених у країнах, до яких дозволений в’їзд громадян України за паспортом громадянина України);
на спеціальній виборчій дільниці, утвореній у відповідній установі виконання покарань або слідчому ізоляторі:
картку (довідку) установи виконання покарань або слідчого ізолятора, що повинна містити: прізвище, ім’я, по батькові, число, місяць, рік народження, громадянство, фотокартку особи, підпис керівника та печатку установи (для осіб, які перебувають в установах виконання покарань або слідчих ізоляторах).
3. За умови пред’явлення виборцем одного із вищезазначених документів, наявності його у списку виборців на відповідній виборчій дільниці та після того, як ним буде поставлено підпис за отримання виборчого бюлетеня у списку виборців та у визначеному місці на контрольному талоні виборчого бюлетеня, член дільничної виборчої комісії видає виборчий бюлетень.
4. Забороняється отримання виборчого бюлетеня від інших осіб (крім уповноваженого члена виборчої комісії, який видає виборчий бюлетень), заохочення або змушування виборців до передачі виборчого бюлетеня іншим особам шляхом підкупу, погроз або іншим способом.
Виборчий бюлетень не передається іншим особам.
5. Виборчий бюлетень заповнюється виборцем особисто в кабіні для таємного голосування. Під час заповнення виборчого бюлетеня забороняється присутність у кабіні для таємного голосування інших осіб. Виборець, який внаслідок фізичних вад не може самостійно заповнити виборчий бюлетень, має право з відома голови або іншого члена дільничної виборчої комісії скористатися допомогою іншого виборця, крім члена виборчої комісії, кандидата у депутати, його довіреної особи, уповноваженої особи партії, офіційного спостерігача.
Виборець у приміщенні для голосування може перебувати лише протягом часу, необхідного для голосування.
У виборчому бюлетені для голосування у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі ставиться позначка «плюс» («+») або інша, що засвідчує волевиявлення виборця, у квадраті проти назви партії, за кандидатів у депутати від якої він голосує.
Голосувати можна за кандидатів у депутати лише від однієї партії.
У виборчому бюлетені для голосування в одномандатному виборчому окрузі ставиться позначка "плюс" ("+") або інша, що засвідчує волевиявлення виборця, у квадраті проти прізвища кандидата у депутати, за якого він голосує.
Виборець може голосувати лише за одного кандидата у депутати.
Якщо на виборчому бюлетені зроблено більш як одну позначку або не поставлено жодної позначки, то такий виборчий бюлетень вважається недійсним.
6. Заповнений виборчий бюлетень виборець особисто вкидає до виборчої скриньки.
Виборець, який через фізичні вади не може самостійно вкинути виборчий бюлетень до виборчої скриньки, має право з відома голови або іншого члена дільничної виборчої комісії доручити зробити це у своїй присутності іншій особі, крім члена виборчої комісії, кандидата у депутати, його довіреної особи, уповноваженої особи партії, офіційного спостерігача.
7. У разі якщо виборець, заповнюючи виборчий бюлетень, припустився помилки, він має право невідкладно звернутися з письмовою заявою до члена дільничної виборчої комісії, який видав цей бюлетень, з проханням видати інший виборчий бюлетень.
Інший виборчий бюлетень видається тільки в обмін на неправильно заповнений і лише один раз.
Повторна видача виборчого бюлетеня замість неправильно заповненого не допускається.
8. За 5 хвилин до 20 години голова дільничної виборчої комісії оголошує про закінчення голосування та зачинення виборчої дільниці
о 20 годині. Виборці, які на 20 годину прийшли до дільниці для голосування, мають право проголосувати. Один із членів комісії о 20 годині підходить до входу у приміщення для голосування та запрошує всіх виборців, які ще не проголосували, зайти у приміщення та зачиняє двері.
7. ПРАВО НА ОСКАРЖЕННЯ ПОРУШЕНЬ СВОЇХ ВИБОРЧИХ ПРАВ ТА СПОСОБИ ЗДІЙСНЕННЯ ЦЬОГО ПРАВА
1. Відповідно до частини першої статті 108 Закону України "Про вибори народних депутатів України" (далі – Закон) виборець, чиї особисті виборчі права або охоронювані законом інтереси щодо участі у виборчому процесі, у тому числі на участь у роботі виборчої комісії чи на здійснення спостереження, порушено рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта оскарження, може звернутися до виборчої комісії зі скаргою, що стосується виборчого процесу, з урахуванням особливостей, визначених статтями 108 – 113 Закону.
2. Суб’єкти звернення зі скаргою можуть з урахуванням вимог Закону оскаржити до відповідної виборчої комісії рішення, дії чи бездіяльність, що стосуються виборчого процесу, таких суб’єктів оскарження (частина друга статті 108 Закону):
1) виборчої комісії, члена виборчої комісії;
2) політичної партії – суб’єкта виборчого процесу;
3) кандидата у народні депутати України;
4) уповноважених осіб політичних партій, довірених осіб кандидатів у народні депутати України, офіційних спостерігачів від політичних партій, кандидатів у народні депутати України та громадських організацій – лише щодо скарг стосовно порушень, які мали місце під час голосування.
3. Рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, членів цих комісій, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації, підприємств, установ, організацій, їхніх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації, кандидатів, їхніх довірених осіб, партій, їхніх посадових осіб та уповноважених осіб, офіційних спостерігачів, що порушують законодавство про вибори, можуть бути оскаржені до суду в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України (частина дев’ята статті 108 Закону).
4. Виключно до суду шляхом подання позовної заяви оскаржуються:
1) рішення, дії чи бездіяльність Центральної виборчої комісії, члена Центральної виборчої комісії;
2) рішення чи дії окружної виборчої комісії;
3) рішення, дії чи бездіяльність члена окружної виборчої комісії;
4) рішення, дії чи бездіяльність органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, закладів та організацій, їх посадових та службових осіб;
5) рішення, дії чи бездіяльність засобів масової інформації, їх власників, посадових і службових осіб, творчих працівників;
6) дії чи бездіяльність уповноважених осіб політичних партій, довірених осіб кандидатів у народні депутати України, офіційних спостерігачів від політичних партій, кандидатів у народні депутати України та громадських організацій, крім порушень, що мали місце під час голосування.
5. До Центральної виборчої комісії або до суду (шляхом подання позовної заяви) оскаржуються:
1) бездіяльність окружної виборчої комісії (частина шоста статті 108 Закону);
2) рішення чи дії політичної партії, яка висунула кандидатів у народні депутати України в загальнодержавному виборчому окрузі, її посадової особи чи повноважного представника (крім уповноважених осіб політичних партій, офіційних спостерігачів від партій), за винятком тих рішень чи дій, які відповідно до закону, статуту (положення) належать до їх внутрішньої організаційної діяльності або виключної компетенції (пункт 1 частини сьомої статті 108 Закону);
3) дії чи бездіяльність кандидата у народні депутати України (частина восьма статті 108 Закону).
6. До окружної виборчої комісії або до суду (шляхом подання позовної заяви) оскаржуються:
1) рішення, дії чи бездіяльність дільничної виборчої комісії, її члена – до окружної виборчої комісії, яка утворила відповідну дільничну виборчу комісію (частина п’ята статті 108 Закону).
2) рішення чи дії політичної партії, яка висунула кандидатів у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі, її посадової особи чи повноважного представника (крім уповноважених осіб політичних партій, офіційних спостерігачів від партій), за винятком тих рішень чи дій, які відповідно до закону статуту (положення) належать до їх внутрішньої організаційної діяльності або виключної компетенції – до окружної виборчої комісії відповідного виборчого округу (пункт 2 частини сьомої статті 108 Закону).
7. До дільничної виборчої комісії або до суду (шляхом подання позовної заяви) оскаржуються порушення, які мали місце під час голосування, допущені уповноваженими особами політичних партій, довіреними особами кандидатів у народні депутати України, офіційними спостерігачами від політичних партій, кандидатів у народні депутати України або громадських організацій (частина шоста статті 111 Закону).
8. Строки оскарження рішень, дій або бездіяльності, що стосуються виборів народних депутатів України, встановлені статтею 109 Закону.
9. Вимоги до форми та змісту скарги, що подається до виборчої комісії, визначені статтею 110 Закону.
10. Порядок та строки розгляду скарг виборчими комісіями встановлюються Центральною виборчою комісією, з урахування вимог статей 108 – 111 Закону.
9. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА
ПРО ВИБОРИ НАРОДНИХ ДЕПУТАТІВ УКРАЇНИ
Особи, винні в порушенні законодавства про вибори народних депутатів України, притягаються до кримінальної, адміністративної або іншої відповідальності в порядку, встановленому законом (стаття 114 Закону України "Про вибори народних депутатів України").
Кримінальний кодекс України (статті 157–159) встановлює відповідальність за:
– перешкоджання вільному здійсненню громадянином свого виборчого права, перешкоджання діяльності іншого суб’єкта виборчого процесу, члена виборчої комісії або офіційного спостерігача при виконанні ними своїх повноважень, поєднані з підкупом, обманом або примушуванням, а також ухилення члена виборчої комісії у роботі комісії без поважних причин – у вигляді штрафу від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до двох років, або позбавлення волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від одного до трьох років (частина перша статті 157);
– незаконне виготовлення або зберігання чи використання завідомо незаконно виготовлених виборчих бюлетенів – у вигляді штрафу від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від одного до трьох років (частина перша статті 158);
– підробку виборчих документів, а так само використання завідомо підроблених виборчих документів, вчинені членом виборчої комісії, кандидатом, його уповноваженим представником, уповноваженою особою політичної партії (блоку) – у вигляді штрафу від трьохсот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк від одного до чотирьох років, або позбавлення волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від одного до трьох років; якщо це вплинуло на результати голосування виборців на виборчій дільниці або у межах виборчого округу, або призвело до неможливості визначити волевиявлення виборців на виборчій дільниці чи у відповідних виборах – у вигляді обмеження волі на строк від трьох до п’яти років або позбавлення волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від одного до трьох років (частини друга, третя статті 158);
– незаконну передачу іншій особі виборчого бюлетеня виборцем – у вигляді обмеження волі на строк від одного до трьох років або позбавлення волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від одного до трьох років (частина четверта статті 158);
– викрадення чи приховування виборчого бюлетеня, виборчого протоколу або скриньки з бюлетенями, або незаконне знищення чи псування скриньки з бюлетенями – у вигляді штрафу від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до двох років; якщо це вплинуло на результати голосування виборців на виборчій дільниці або у межах виборчого округу, або призвело до неможливості визначити волевиявлення виборців на виборчій дільниці чи у відповідних виборах – у вигляді штрафу від чотирьохсот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до п’яти років, або позбавлення волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від двох до трьох років (частини п’ята, шоста статті 158);
– умисне надання членом виборчої комісії громадянину можливості проголосувати за іншу особу чи проголосувати більше ніж один раз у ході голосування або надання виборчого бюлетеня особі, яка не включена до списку виборців на відповідній виборчій дільниці, або надання виборцю заповненого виборчого бюлетеня – у вигляді обмеження волі на строк від трьох до п’яти років або позбавлення волі на строк від трьох до шести років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від двох до трьох років (частина восьма статті 158);
– голосування виборцем, який бере участь у виборах на виборчій дільниці більше ніж один раз – у вигляді штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років; якщо таке саме діяння, вчинене за змовою з членом виборчої комісії – у виді штрафу від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на той самий строк (частини перша, друга статті 1581);
– умисне порушення таємниці голосування під час проведення виборів, що виявилося у розголошенні змісту волевиявлення громадянина, який взяв участь у виборах – у вигляді штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років (частина перша статті 159).
Кодекс про адміністративні правопорушення (стаття 21210) встановлює відповідальність за здійснення передвиборної агітації особою, участь якої у передвиборній агітації заборонена законом, проведення передвиборної агітації поза строками, встановленими законом, чи в місцях, що заборонені законом, здійснення передвиборної агітації у формах і засобами, що суперечать Конституції або законам України, або інше порушення встановлених законом обмежень щодо ведення передвиборної агітації – у вигляді штрафу для громадян від тридцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і для посадових осіб – від п’ятдесяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
_03_03.png)
